May 31, 2026

Fractures of the Lower Limb — Surgical Decision-Making and Evidence-Based Rehabilitation Protocol │Переломи нижньої кінцівки — хірурґічне рішення та доказовий протокол реабілітації

Реабілітаційний протокол після переломів нижньої кінцівки — д-р Василь Шлемко
Language│Мова

Clinical Protocol · Orthopaedic Trauma · Evidence-Based Rehabilitation

Fractures of the Lower Limb — Surgical Decision-Making and Evidence-Based Rehabilitation Protocol

Hip · Femur · Knee · Tibia/Fibula · Ankle · Hindfoot · Midfoot · Forefoot

A practical AO-style lower-limb trauma protocol focused on weight-bearing progression, gait restoration, thrombosis prevention, joint motion and return to work/sport. It is written for orthopaedic surgeons, physiotherapists, nurses and rehabilitation teams working in both standard and low-resource settings.

Quick reference — lower-limb rehabilitation in one minute
  • Weight bearing is the prescription. Write NWB, touch-down, 15 kg, PWB 25–50%, WBAT, or FWB clearly in the operative note.
  • Stable fixation buys early mobilisation. If the construct tolerates load, get the patient out of bed early; bed rest is a complication factory.
  • Move every free joint from day one: hip, knee, ankle and toes unless specifically prohibited.
  • Protect articular reconstructions — acetabulum, tibial plateau, pilon, talus and calcaneus usually need delayed axial loading despite early motion.
  • VTE prevention is part of rehab. Lower-limb fracture patients require risk-based pharmacological and mechanical prophylaxis.
  • Pain, swelling and gait quality determine progression as much as the calendar.

1. General principles & red flags

Lower-limb bony anatomy: pelvis, femur, tibia, fibula and foot
Open-source image. Lower-limb bony anatomy: pelvis, femur, tibia, fibula and foot. The rehabilitation problem is not only union, but restoration of gait, balance and load transfer.
Source: Human leg bones labeled.svg. Jecowa — derived from a public-domain skeletal diagram by Mariana Ruiz Villarreal (LadyofHats). Public domain. Via Wikimedia Commons.

The lower limb is a load-bearing kinetic chain. A technically perfect x-ray is not a success if the patient never regains safe transfers, independent gait and stair function.

Red flags — treat before rehabilitation
  • Open fracture: IV antibiotics within 1 hour, tetanus, sterile dressing, splint, debridement according to contamination/soft-tissue risk.
  • Compartment syndrome: pain out of proportion, pain on passive toe stretch, tense compartments, neurological symptoms; do fasciotomy — do not wait for pulselessness.
  • Vascular injury: hard signs, ABI <0.9, expanding haematoma, absent pulses → urgent reduction/splintage, CT angiography and vascular/orthoplastic plan.
  • Femoral neck fracture in young adult: urgent anatomical reduction and stable fixation to reduce AVN/nonunion risk.
  • Knee dislocation / multiligament knee: reduce, document peroneal nerve, ABI, vascular imaging if abnormal.
  • Diabetic foot / Charcot / neuropathy: swelling and x-rays can deceive; offload aggressively and involve foot/ankle, endocrine, infection and wound care early.
Evidence note — what drives the timelines hereWeight-bearing and follow-up schedules in this protocol follow AO Surgery Reference aftercare and the AO/OTA 2018 classification; open-fracture timing (antibiotics within 1 hour, debridement, orthoplastic coverage) follows BOA/BAPRAS BOAST. Note that restricted-loading windows for articular fractures are evolving: surgeon practice frequently permits earlier loading than the classic 10–12-week rule (PMC5511292), while undue delay can impair tibial-shaft healing (PMC6132919). Calibrate to the construct, the fracture and the soft tissues — not the calendar alone.

2. Perioperative pharmacology

2.1 Antibiotics

ScenarioAdult regimenDuration / cautions
Clean fracture fixation / arthroplastyCefazolin 2 g IV within 60 min of incision; 3 g if >120 kg. Redose every 4 h intra-op or after major blood loss.Single pre-op dose or ≤24 h depending local policy. Severe β-lactam allergy: vancomycin 15 mg/kg IV started 90–120 min pre-incision or clindamycin 600–900 mg IV.
Open fracture Gustilo I–IICefazolin 2 g IV q8h.Start within 1 h; usually 24 h after closure/debridement.
Open fracture Gustilo III / farm / sewage / marineCefazolin + gentamicin 5 mg/kg IV daily; add metronidazole 500 mg IV q8h or penicillin G 4 MU IV q4–6h for clostridial/soil risk.Adjust to renal function, cultures and infectious-disease advice.
Diabetic foot / contaminated open foot woundCulture after debridement; cover Gram-positive, Gram-negative and anaerobes according to severity.Do not use antibiotics instead of source control.

2.2 Analgesia, VTE and bone healing

NeedTypical adult regimenContraindications / notes
Baseline analgesiaParacetamol 1 g PO/IV q6h, max 4 g/day; 3 g/day if <50 kg, frail or hepatic risk.Schedule for 5–7 days, then PRN.
NSAIDIbuprofen 400 mg PO q8h with food for 3–5 days, or naproxen 250–500 mg PO BD.Avoid eGFR <30, active ulcer/bleeding, anticoagulated high-risk patient, heart failure, late pregnancy. Avoid prolonged NSAID in high-risk nonunion.
Breakthrough painOxycodone IR 5 mg PO q4–6h PRN for ≤3–5 days or tramadol 50 mg PO q6–8h PRN.No driving; bowel regimen; avoid tramadol with epilepsy/SSRI/SNRI risk.
VTE prophylaxisEnoxaparin 40 mg SC daily; use 30 mg SC daily if severe renal impairment or per local protocol. Alternative DOAC only when accepted locally.Major hip/femur/pelvis fractures often need extended prophylaxis 28–35 days; ankle/foot isolated injuries are risk-stratified.
Bone healingSmoking cessation; vitamin D 1000–2000 IU/day or deficiency loading; protein 1.2–1.5 g/kg/day if malnourished.Optimise diabetes, anaemia and infection.

3. Structured radiology

Technique
Region, side, projection adequacy, joint above/below, traction or weight-bearing view, comparison.
Findings
AO/OTA segment; displacement, shortening, angulation, rotation; joint involvement, depression/step/gap, comminution, soft tissue gas, implant position, alignment and healing.
Impression
Classification, stability, urgent threats, operative/non-operative recommendation and whether CT/MRI/vascular imaging is required.
RegionMandatory imagingAdd CT/MRI when
Hip/pelvisAP pelvis + lateral hipOccult neck fracture → MRI/CT; acetabulum/pelvis → CT.
FemurAP/lateral including hip and kneeIntra-articular extension, nonunion, pathological fracture.
Knee/tibial plateauAP/lateral ± obliqueAlmost all displaced plateau fractures need CT; MRI for meniscus/ligament if it changes management.
Tibia/fibulaAP/lateral including knee and ankleDistal/proximal extension, rotational uncertainty, nonunion.
AnkleAP, mortise, lateralPilon/posterior malleolus/syndesmosis uncertainty → CT; stress/weight-bearing views selectively.
FootAP, oblique, lateral; weight-bearing when safeLisfranc, talus, calcaneus and complex midfoot injuries → CT.

4. Universal staged rehabilitation framework

Weight-bearing progression ladder — state the stage explicitly in the operative note
NWBNon-weight-bearing — no load through the limb; hands and crutches take all weight.
TDWB / TTWBTouch-down — foot rests for balance only, ≈10–15 kg, no propulsion.
PWBPartial, defined load — e.g. 25–50% body weight, rehearsed on scales.
WBATWeight-bearing as tolerated — load guided by pain and gait quality.
FWBFull weight-bearing — aim for symmetrical, aid-free gait.

Progression is earned by the construct, the fracture pattern and the soft tissues — not by the calendar alone. Articular reconstructions (acetabulum, tibial plateau, pilon, talus, calcaneus) usually hold at NWB/TDWB for 6–12 weeks despite early joint motion.

PhaseGoalCore actionsGate to progress
I — Protection
0–2 weeks
Wound, swelling, pain control, safe transfersElevation, cryotherapy, ankle/toe pumps, isometrics, gait aid training, DVT prevention.Dry wound, pain controlled, safe transfers, no neurovascular threat.
II — Motion + protected gait
2–6 weeks
ROM, muscle activation, protected weight bearingHip/knee/ankle ROM, quadriceps/gluteal/calf activation, gait retraining, swelling control.Improving ROM, stable x-rays, no wound/infection concern.
III — Strength + progressive load
6–12 weeks
Load tolerance, balance, enduranceProgress WB by x-ray and pain, closed-chain strengthening, stationary bike, pool if wound healed.Bridging callus/union trend, normalising gait, pain ≤3/10 after exercise.
IV — Function
12–24+ weeks
Work/sport returnSingle-leg balance, step-downs, lifting/carrying, uneven ground, running progression when criteria met.Union, ROM near contralateral, strength ≥85–90%, task-specific test passed.

5. Hip and proximal femur

Femoral-neck fracture in an elderly patient
Open-source image. Femoral-neck fracture in an elderly patient. The fixation or arthroplasty choice must allow early mobilisation and, in older patients, usually weight bearing as tolerated.
Source: Neck of Femur fracture Right side in a 80 years old female patient.png, Drvaram, license: CC BY-SA 4.0.

OPERATE Femoral neck and trochanteric fractures in older adults are surgical diseases. The construct should permit early sitting, standing and transfer training.

  • Non-displaced femoral neck: cannulated screws or femoral neck system in younger/physiologically fit; arthroplasty may be selected in frail elderly.
  • Displaced intracapsular elderly: hemiarthroplasty or total hip arthroplasty depending cognition, mobility and acetabular status.
  • Intertrochanteric: sliding hip screw for stable patterns; cephalomedullary nail for unstable reverse-obliquity/subtrochanteric extension.
  • Young femoral neck: urgent reduction, capsular decompression according to surgeon preference, stable fixation; restrict weight bearing initially.

Rehabilitation

  • Day 1: sit out, breathing exercises, ankle pumps, quadriceps/gluteal sets, transfer training. Elderly arthroplasty/fixation: WBAT with walking aid if construct allows.
  • Weeks 2–6: gait quality, hip abductor activation, avoid Trendelenburg; young neck fixation often toe-touch/partial WB until 6-week reassessment.
  • Weeks 6–12: progress to cane then no aid when x-rays, pain and gait allow; begin step-ups, sit-to-stand, balance.
  • 3–6 months: endurance, stairs, uneven ground, return to light work. Watch AVN/nonunion in neck fractures.

6. Femoral shaft and distal femur

Historic clinical photograph of ununited gunshot fracture of the proximal femur
Open-source image. Historic clinical photograph of ununited gunshot fracture of the proximal femur. It illustrates the biological problem behind delayed union and nonunion.
Source: Wbell-broken-femur.jpg, William Bell / Smithsonian American Art Museum, license: Public domain mark.
  • Femoral shaft: reamed locked intramedullary nailing is standard. Temporary traction/external fixation for damage control.
  • Distal femur: locked bridge plate, retrograde nail or nail-plate combination depending articular extension, bone quality and periprosthetic status.
  • Low-resource: traction may be a bridge when theatre/implants unavailable, but prolonged bed rest has high cost.

Rehabilitation

  • 0–2 weeks: knee ROM from day 1 if stable; patellar mobility, quadriceps activation, straight-leg raise when lag absent. WB depends on construct: locked nail may allow WBAT; bridge plating often partial/touch-down.
  • 2–6 weeks: knee flexion target 90° by 2–4 weeks; continue gait aids and hip/knee strengthening.
  • 6–12 weeks: progress WB when callus and alignment are satisfactory. Distal femur plating often slower than shaft nailing.
  • 12–24 weeks: work conditioning; running/contact sport only after union and strength symmetry.

7. Knee, patella and tibial plateau

Subtle tibial plateau fracture on AP knee radiograph
Open-source image. Subtle tibial plateau fracture on AP knee radiograph. Depression, widening and malalignment need CT planning before fixation and weight-bearing decisions.
Source: TibPlatFracPlainMark.png, James Heilman, MD, license: CC BY-SA 4.0.
  • Patella: non-operative if extensor mechanism intact and displacement minimal; operate displaced articular fractures or extensor disruption.
  • Tibial plateau: operate for depression/widening/varus-valgus instability, split-depression, bicondylar or associated compartment syndrome. CT guides fixation.
  • Multiligament knee: vascular assessment first; staged ligament reconstruction after bony stability and soft-tissue recovery.

Rehabilitation

  • Patella fixation: brace locked in extension for ambulation; early controlled flexion if fixation stable; avoid resisted extension until healing.
  • Tibial plateau: early knee ROM is essential; usually NWB or toe-touch 6–10/12 weeks depending fixation and depression; avoid varus/valgus stress.
  • Targets: full extension early, ≥90° flexion by 4–6 weeks, progressive quadriceps control, no effusion flare after exercise.

8. Tibial shaft, fibula and open tibia

Open comminuted tibia and fibula shaft fracture
Open-source image. Open comminuted tibia and fibula shaft fracture. Rehabilitation is inseparable from soft-tissue care, infection control, compartment vigilance and staged weight bearing.
Source: Tibial and fibular shaft fracture (open fracture).jpg, MustafaSalahalden, license: CC BY-SA 4.0.
  • Closed tibial shaft: intramedullary nail for displaced/unstable adult fractures; casting for selected stable low-energy patterns with close x-ray control.
  • Open tibia: debridement, antibiotics, skeletal stability and early soft-tissue cover. Rehab follows the soft tissues as much as the bone.
  • Fibula alone: treat the ankle/syndesmosis, not the fibula x-ray in isolation.

Rehabilitation

  • 0–2 weeks: elevation, toe/ankle pumps, knee ROM, pin-site care if external fixator; monitor compartments and wound.
  • 2–6 weeks: ankle dorsiflexion preservation, subtalar motion, quadriceps/calf activation. IM nail often WBAT with crutches if alignment stable; plating/cast more restricted.
  • 6–12 weeks: progress WB once x-rays show healing. Delayed union common in open/comminuted/smoking/infected cases.
  • 3–9 months: gait endurance, calf strength, proprioception; return to running only after union and pain-free hopping progression.

9. Ankle fractures and syndesmosis

Bimalleolar ankle fracture-dislocation
Open-source image. Bimalleolar ankle fracture-dislocation. Syndesmotic stability and anatomic mortise reduction dictate immobilisation, range of motion and weight bearing.
Source: Bimalleolar fracture legend.jpg, Steven Fruitsmaak / cropped by Doc James, license: CC BY-SA 3.0 / GFDL.
  • Non-operative: stable isolated malleolar fracture with congruent mortise, no talar shift and reliable follow-up.
  • Operative: bimalleolar/trimalleolar, talar shift, unstable Weber B/C, syndesmotic instability, posterior malleolus affecting stability/congruity, open fracture.
  • Syndesmosis: document fixation type. Screws and suture-buttons have different loading and removal policies.

Rehabilitation

  • 0–2 weeks: elevation, swelling control, toe motion, knee/hip strength. Splint until wound safe.
  • 2–6 weeks: boot/cast; early active ankle ROM when soft tissues permit; NWB/PWB according to fixation and bone quality.
  • 6–10 weeks: progressive WB in boot if x-rays stable; wean boot once gait and pain allow.
  • 10–16 weeks: calf strengthening, proprioception, stair descent, uneven ground; sport after hop/strength criteria.

10. Hindfoot, midfoot and forefoot

Calcaneal fracture radiograph
Open-source image. Calcaneal fracture radiograph. Heel fractures demand swelling control, subtalar motion when safe, and delayed axial loading until the posterior facet and tuberosity are secure.
Source: Calcaneus Fracture.jpg. Hellerhoff. CC BY-SA 4.0. Via Wikimedia Commons.
Divergent Lisfranc fracture-dislocation in a Charcot foot
Open-source image. Divergent Lisfranc fracture-dislocation in a Charcot foot. Midfoot instability must be recognised early; missed Lisfranc injuries destroy the medial column and gait.
Source: Charcot arthropathy X-ray.jpg, J. Terrence Jose Jerome, license: CC BY / Open Access article.
Zones of proximal fifth metatarsal fractures
Open-source image. Zones of proximal fifth metatarsal fractures. Avulsion, Jones and proximal diaphyseal stress fractures have different healing risk and loading restrictions.
Source: Proximal fractures of 5th metatarsal.jpg. Mikael Häggström, M.D. CC BY-SA 4.0. Via Wikimedia Commons.
  • Talus: high AVN risk; CT for displacement; prolonged NWB until healing/revascularisation trend.
  • Calcaneus: operate selected displaced intra-articular fractures after wrinkle sign; early subtalar motion but delayed axial loading 8–12+ weeks.
  • Lisfranc: weight-bearing radiographs/CT when suspected; unstable injuries need fixation or fusion. Missed injuries cause collapse and chronic pain.
  • 5th metatarsal: tuberosity avulsion often protected WB; Jones/proximal diaphyseal stress fractures require stricter NWB or fixation in athletes/high-risk patients.

11. Return to activity

ActivityTypical earliest timingClearance criteria
Transfers / standingDay 1 after stable hip/femur surgeryHaemodynamics, pain, safe aid use.
Desk work1–3 weeksLeg elevation possible, no sedating opioids, transport safe.
Driving6–12+ weeksOff boot/cast, no opioids, emergency brake reaction restored; right ankle/leg usually longer.
Light manual work8–12 weeksStable union trend, controlled swelling, safe gait.
Heavy labour4–9 monthsUnion, strength ≥85–90%, lifting/carrying/stairs passed.
Running/contact sport4–12 monthsUnion, no effusion/swelling flare, single-leg hop and strength symmetry ≥90%.

12. Low-resource adaptations

  • Gait aids: teach crutches/walker before discharge; if crutches unavailable, use walker/sticks with clear load instructions.
  • Home programme: one written page: elevation, ankle pumps, knee ROM, quadriceps/gluteal sets, weight-bearing limit, wound/pin care, red flags.
  • Radiology: true AP/lateral including joint above/below are often enough for follow-up; CT reserved for joint planning and malalignment uncertainty.
  • Implants: SIGN nail, external fixator, traction and plaster remain valuable, but document the rehab limitation of each construct.
  • Tele-review: wound photo, standing alignment photo, gait video, ankle dorsiflexion and knee flexion clips; no patient identifiers.

13. Field rehabilitation overlay from ICRC/AO and HI manuals

This section converts the disaster/conflict manuals into a practical bedside overlay for the lower limb. It is deliberately operational: what must be written, taught, checked and escalated before the patient leaves theatre, ward or clinic.

The surgeon's rehabilitation prescription — write it before the first physiotherapy session
  • Diagnosis and stability: AO/OTA region, open/closed status, associated vascular/nerve/soft-tissue injury, and whether the current construct is definitive or temporary.
  • Weight-bearing order: NWB, touch-down, partial in kilograms/percentage, WBAT, or full; state the date or radiographic gate for progression.
  • Joint-motion limits: hip precautions, knee brace angle, ankle equinus avoidance, syndesmosis protection, subtalar restriction, tendon/flap/skin-graft limitations.
  • Wound and fixation plan: next debridement, planned closure/flap/graft, pin-site care, cast window, dressing change interval, antibiotics stop/review date.
  • Mobility target before discharge: bed mobility, sit-to-stand, toilet transfer, walking distance, stairs or ramp strategy, family/caregiver training.
ModuleWhat the manuals add that is useful in real practiceHow to insert it into the lower-limb protocol
Red-flag surveillanceRhabdomyolysis/crush syndrome, acute compartment syndrome, DVT/PE, infection and neurovascular deterioration must be actively screened during early rehabilitation, not left to the ward round alone.Add a daily check before mobilisation: pain trend, passive toe stretch, compartments, pulses/capillary refill, sensation/motor function, urine colour/output after crush, calf swelling/dyspnoea.
External fixationA temporary frame may become definitive. Build it as if it may stay. Pin infection loosens fixation; persistent infection needs escalation, not repeated oral antibiotics forever.Document frame stability and WB status. Teach pin care, skin mobilisation around pins, safe clothing/bed-sheet handling, and when to return urgently.
Cast and tractionIn austere settings, windowed plaster and traction are not failures; they are valid damage-control tools when theatre, implants or safe transfer are limited.Prevent the complications of bed treatment: pressure areas, knee stiffness, equinus, chest infection, DVT, constipation, loss of independence.
Open fracture pathwayNo primary closure of contaminated conflict/disaster wounds; antibiotics, tetanus, splintage, debridement, staged soft-tissue plan and follow-up priority are central.Rehabilitation starts with a wound-safe plan: elevate, move uninvolved joints, protect the frame/flap/graft, and avoid loading that compromises soft-tissue coverage.
Amputation pathwayDo not promise a prosthesis. Begin stump care, pain management, contracture prevention, transfers, strengthening, balance and family education from day one.Add a separate branch for BKA/AKA: hip/knee extension, prone lying when safe, compression after wound readiness, desensitisation, wheelchair and floor-transfer training.
Daily no-miss checklist during early lower-limb rehabilitation
  • Crush/rhabdomyolysis: crush injury, massive swelling, dark urine, confusion, fever, arrhythmia or renal concern → stop exercise and alert medical team for fluids/renal monitoring.
  • Compartment syndrome: pain out of proportion, pain with passive toe stretch, tense compartments, paraesthesia or motor change → remove constriction, keep limb at heart level and call the surgeon immediately.
  • Vascular compromise: cold foot, delayed capillary refill, absent/asymmetric pulses, increasing pain after reduction/cast/frame → urgent reassessment.
  • Infection: deep increasing pain, fever, spreading erythema, purulence, pin loosening or wound breakdown → culture/debridement strategy; do not “rehab through” infection.
  • VTE/PE: calf swelling, sudden dyspnoea, chest pain, tachycardia or syncope → stop mobilisation and escalate.
External fixator / pin carePractical instruction
First 48 hoursAbsorbent dressing may be used initially. Keep bulky, clean and non-occlusive. Check that pin sites can drain.
After 48 hoursLocal routine depends on water and nursing resources. Clean crusts; dry the skin around pins. Avoid ointments, gels and occlusive dressings that trap discharge.
Skin around pinsMobilise the skin gently around pins to prevent skin overgrowth/tethering. Avoid tension from sheets, clothing and blankets.
In dusty/rural settingsIf clean water is scarce, light gauze rolls around pin sites may reduce dust contamination, but they must not become wet occlusive plugs.
EscalationEarly superficial infection may respond to short antibiotics; persistent infection, loosening, deep pain or nonunion requires IV antibiotics, debridement, pin exchange or frame revision.
Traction and prolonged bed treatment — rehab duties
  • Use: temporary femoral traction for transfer, paediatric femoral fractures where appropriate, or adult long-bone injury when no safer fixation is available.
  • Avoid harm: pressure relief every 2 hours, chest exercises, hydration, bowel regimen, DVT prevention, ankle pumps, quadriceps/gluteal sets, active ROM of uninvolved joints.
  • Do not pull through an unstable joint. Document pin position, neurovascular status and skin condition at least daily.
  • Discharge/transfer note: traction weight, pin type/location, skin status, neurovascular status, analgesia, anticoagulation and next surgical plan.
Amputation branch — when limb salvage becomes unsafe or impossible
  • Day 0-7: pain control, wound/flap protection, limb elevation without hip/knee flexion contracture, breathing exercises, bed mobility, sit balance, transfer training, psychological first aid.
  • Contracture prevention: BKA - avoid pillows under the knee; maintain knee extension. AKA - avoid persistent hip flexion/abduction/external rotation; prone lying when wound and general condition allow.
  • Residual limb: shaping/compression only after wound readiness; inspect skin daily; begin gentle desensitisation once safe.
  • Function: wheelchair skills, safe hopping only if appropriate, strengthening of both limbs and trunk, floor-to-chair transfers, toilet/bathing plan.
  • Communication: never promise a prosthesis; explain that prosthetic suitability depends on wound healing, comorbidity, residual-limb shape, cognition, strength, local services and funding.

14. References

  1. AO Surgery Reference (AO Foundation, Davos, Switzerland). Diagnosis-to-aftercare guidance for adult fractures, including the weight-bearing and follow-up schedules applied throughout this protocol. surgeryreference.aofoundation.org.
  2. Meinberg EG, Agel J, Roberts CS, Karam MD, Kellam JF. Fracture and Dislocation Classification Compendium—2018. J Orthop Trauma. 2018;32(Suppl 1):S1–S170. doi:10.1097/BOT.0000000000001063. PubMed.
  3. British Orthopaedic Association Trauma Committee (BOA / BAPRAS). BOAST — Open Fracture Management. Injury. 2020;51(2):174–177. doi:10.1016/j.injury.2019.12.034. PubMed.
  4. Supporting open-access evidence on weight-bearing aftercare: survey of practice versus the AO guideline in tibial plateau fractures (PMC5511292); delayed weight bearing and impaired healing in tibial shaft fractures (PMC6132919).
  5. International Committee of the Red Cross & AO Foundation (with WHO). Management of Limb Injuries During Disasters and Conflicts. Geneva: ICRC; 2016. Field guidance on triage, casts/traction, open fractures, external fixation, compartment and crush syndrome, and amputations. ICRC · WHO EMT (PDF).
  6. Humanity & Inclusion (Handicap International). Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. 2020. Fracture assessment, red flags, external fixators, mobility aids, discharge planning and amputation rehabilitation. HI clinical handbook (PDF).
  7. Rüedi TP, Buckley RE, Moran CG, eds. AO Principles of Fracture Management. 3rd ed. Stuttgart–New York: Thieme.
  8. Tornetta P, Ricci WM, Court-Brown CM, McQueen MM, McKee MD, eds. Rockwood and Green’s Fractures in Adults. 9th ed. Philadelphia: Wolters Kluwer; 2019.

Клінічний протокол · Травматологія та ортопедія · Доказова реабілітація

Переломи нижньої кінцівки — хірурґічна тактика й доказовий протокол реабілітації

Кульшовий суглоб · Стегнова кістка · Коліно · Гомілка · Надп’ятково‑гомілковий суглоб · Задній відділ стопи · Середній відділ стопи · Передній відділ стопи

Практичний протокол за принципами АО для травм нижньої кінцівки з акцентом на поетапне навантаження, відновлення ходи, профілактику тромбоемболічних ускладнень, рухи суглобів і повернення до праці та спорту. Підходить для стандартних умов і умов обмежених ресурсів.

Коротко — реабілітація нижньої кінцівки за хвилину
  • Навантаження — це призначення. У записі операції чітко пишіть: без навантаження, дотикове, 15 кг, часткове 25–50%, за переносимістю або повне.
  • Стабільна фіксація дає право на раннє вставання та ходу. Якщо конструкція витримує навантаження — піднімайте пацієнта рано; ліжковий режим сам створює ускладнення.
  • Кожний вільний суглоб рухати з 1-го дня: кульшовий суглоб, коліно, надп’ятково‑гомілковий суглоб і пальці, якщо це прямо не заборонено.
  • Суглобові реконструкції захищати: вертлюжна западина, плато великогомілкової кістки, пілон, таранна й п’яткова кістки часто потребують відтермінованого осьового навантаження.
  • Профілактика венозної тромбоемболії — частина реабілітації. При травмах нижньої кінцівки профілактику добирають за ризиком: медикаментозну, механічну або обидві.

1. Загальні принципи й тривожні ознаки

Кісткова анатомія нижньої кінцівки: таз, стегнова кістка, великогомілкова, малогомілкова кістка та стопа
Зображення з відкритого джерела. Кісткова анатомія нижньої кінцівки: таз, стегнова кістка, великогомілкова, малогомілкова кістка та стопа. Реабілітаційне завдання — не лише зрощення, а відновлення ходи, рівноваги й передавання опори.
Джерело: Human leg bones labeled.svg. Jecowa — похідне від зображення скелета (суспільне надбання) авторства Mariana Ruiz Villarreal (LadyofHats). Суспільне надбання. Через Вікісховище.

Нижня кінцівка — це опорний кінематичний ланцюг. Добра рентґеноґрама не є успіхом, якщо пацієнт не відновив безпечного вставання, самостійну ходу та підйом сходами.

Тривожні ознаки — спершу усунути небезпеку
  • Відкритий перелом: внутрішньовенний антибіотик упродовж 1 години, правець, стерильна пов’язка, шина, хірурґічна обробка за ступенем забруднення й станом м’яких тканин.
  • Компартмент‑синдром: непропорційний біль, біль при пасивному розтягненні пальців, напружені компартменти, неврологічні симптоми; фасціотомія, не чекати зникнення пульсу.
  • Судинна травма: прямі ознаки судинної травми, кісточково‑плечовий індекс <0,9, наростаюча гематома, відсутній пульс → репозиція й шинування, КТ‑анґіоґрафія, судинний і ортопластичний плян.
  • Перелом шийки стегнової у молодого: термінова анатомічна репозиція і стабільна фіксація для зменшення ризику аваскулярного некрозу й псевдоартрозу.
  • Вивих коліна / багатозв’язкова травма: спершу оцінити судини, малогомілковий нерв, кісточково‑плечовий індекс, за потреби судинна візуалізація.
  • Діабетична стопа / Шарко / нейропатія: набряк і знімки можуть обманювати; строге розвантаження, інфекціоніст, ендокринолог, догляд за раною.
Доказова примітка — що визначає терміни в цьому протоколіРежими навантаження й контролю відповідають післяопераційним настановам AO Surgery Reference та класифікації AO/OTA 2018; терміни при відкритих переломах (антибіотик упродовж 1 години, хірурґічна обробка, ортопластичне закриття) — за BOA/BAPRAS BOAST. Вікна обмеженого навантаження при внутрішньосуглобових переломах переглядаються: на практиці хірурґи часто дозволяють раніше навантаження, ніж класичні 10–12 тижнів (PMC5511292), тоді як надмірне відтермінування може порушити зрощення діяфіза великогомілкової кістки (PMC6132919). Орієнтуйтеся на фіксацію, перелом і м’які тканини, а не лише на календар.

2. Періопераційна фармакотерапія

2.1 Антибіотики

СитуаціяСхема для дорослихТривалість і застереження
Чистий остеосинтез перелому / ендопротезуванняЦефазолін 2 г внутрішньовенно до 60 хв перед розрізом; 3 г якщо >120 кг. Повтор кожні 4 год під час довгої операції або великої крововтрати.Одна передопераційна доза або ≤24 год за місцевим протоколом. Тяжка β‑лактамна алерґія: ванкоміцин 15 мг/кг внутрішньовенно почати за 90–120 хв або кліндаміцин 600–900 мг внутрішньовенно.
Відкритий перелом Ґустіло I–IIЦефазолін 2 г внутрішньовенно кожні 8 год.Почати упродовж 1 год; зазвичай 24 год після закриття/хірурґічної обробки.
Відкритий Ґустіло III / фермерське, ґрунтове, каналізаційне або водне забрудненняЦефазолін + ґентаміцин 5 мг/кг внутрішньовенно 1 раз/добу; додати метронідазол 500 мг внутрішньовенно кожні 8 год або пеніцилін Ґ 4 млн ОД внутрішньовенно кожні 4–6 год при клостридіяльному ризику.Коригувати за функцією нирок, посівами та порадою інфекціоніста.

2.2 Знеболення, профілактика венозної тромбоемболії та зрощення

ПотребаТипова схема для дорослихПротипокази / нотатки
Базове знеболенняПарацетамол 1 г перорально або внутрішньовенно кожні 6 год, максимум 4 г/добу; 3 г/добу при масі <50 кг, крихкості або печінковому ризику.Планово 5–7 днів, потім за потреби.
Нестероїдні протизапальні засобиІбупрофен 400 мг перорально кожні 8 год з їжею 3–5 днів або напроксен 250–500 мг 2 рази/добу.Уникати при розрахунковій швидкості клубочкової фільтрації <30 мл/хв/1,73 м², активній виразці/кровотечі, високому ризику кровотечі, серцевій недостатності, пізній вагітності. Не затягувати при високому ризику незрощення.
Біль, що проривається крізь базове знеболенняОксикодон негайного вивільнення 5 мг перорально кожні 4–6 год за потреби ≤3–5 днів або трамадол 50 мг перорально кожні 6–8 год за потреби.Не водити; профілактика закрепу; обережно з трамадолом при епілепсії/селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну.
Профілактика венозної тромбоемболіїЕноксапарин 40 мг підшкірно 1 раз/добу; при тяжкій нирковій недостатності — зменшити за місцевим протоколом.Кульша/стегно/таз часто потребують 28–35 днів; ізольовані травми стопи/надп’ятково‑гомілкового суглоба — за ризиком.
ЗрощенняПрипинення куріння; вітамін Д 1000–2000 МО/добу або навантаження при дефіциті; білок 1,2–1,5 г/кг/добу при мальнутриції.Оптимізувати діябет, анемію, інфекцію.

3. Структурований опис рентґеноґрам

Техніка
Ділянка, бік, якість проєкцій, суглоб вище/нижче, витяг або знімок під навантаженням, порівняння.
Виявлене
сеґмент за класифікацією АО/ОТА; зміщення, укорочення, анґуляція, ротація; суглобова сходинка/щілина, депресія, роздроблення, газ у м’яких тканинах, позиція імплянта, вісь і загоєння.
Висновок
Класифікація, стабільність, невідкладні небезпеки, рекомендація консервативно/оперативно та потреба КТ/МРТ/судинної візуалізації.

4. Універсальний фазовий каркас

Сходи прогресії навантаження — чітко зазначайте етап в операційному протоколі
без навантаженняБез навантаження — жодної опори на кінцівку; маса тіла переноситься на руки, милиці або ходунок.
дотикове навантаженняДотикове — стопа лише торкається підлоги для рівноваги, ≈10–15 кг, без поштовху.
часткове навантаженняЧасткове, чітко визначене навантаження — напр. 25–50% маси тіла, тренувати на вагах.
навантаження за переносимістюНавантаження за переносимістю — орієнтир: біль і якість ходи.
повне навантаженняПовне навантаження — мета: симетрична хода без засобів опори.

Право на прогресію дають фіксація, тип перелому та м’які тканини, а не лише календар. Суглобові реконструкції (вертлюжна западина, плато великогомілкової кістки, пілон, таран, п’яткова кістка) зазвичай утримують без навантаження або дотикове навантаження 6–12 тижнів попри ранні рухи.

ЕтапМетаДіїКритерій переходу
I — захист
0–2 тижні
Рана, набряк, біль, безпечні переміщенняПідвищене положення, холод, рухи стопою й пальцями як помпа, ізометрія, навчання ходункам/милицям, профілактика венозної тромбоемболії.Суха рана, контроль болю, безпечні переміщення, немає нейросудинної загрози.
II — рух + захищена хода
2–6 тижнів
Амплітуда, увімкнення м’язів, захищене навантаженняРухи кульшового суглоба/коліна/надп’ятково‑гомілкового суглоба, чотириголовий м’яз стегна, сідничні та литкові м’язи, тренування ходи.Амплітуда поліпшується, знімки стабільні, рана без проблем.
III — сила + навантаження
6–12 тижнів
Переносимість навантаження, рівновага, витривалістьПрогресія навантаження за знімками й болем, силові вправи із замкнутим кінематичним ланцюгом, велотренажер, басейн після загоєння рани.Кісткова мозоль, що перекриває перелом, або чітка тенденція до зрощення, нормалізація ходи, біль ≤3/10 після вправ.
IV — функція
12–24+ тижні
Праця та спортРівновага на одній нозі, контрольований крок униз, носіння ваги, нерівна поверхня, перехід до бігу лише за критеріями.Зрощення, амплітуда близька до здорового боку, сила ≥85–90%.

5. Кульшовий суглоб і проксимальний відділ стегнової кістки

Перелом шийки стегнової кістки у літньої пацієнтки
Зображення з відкритого джерела. Перелом шийки стегнової кістки у літньої пацієнтки. Вибір фіксації чи ендопротезування має дозволити раннє вставання та ходу, а в пацієнтів старшого віку — зазвичай навантаження за переносимістю.
Джерело: Neck of Femur fracture Right side in a 80 years old female patient.png, Drvaram, ліцензія: CC BY-SA 4.0.

ОПЕРАЦІЯ Переломи шийки стегнової та вертлюгової ділянки у пацієнтів старшого віку — переважно хірурґічна проблема. Конструкція має дозволити раннє сидіння, вставання і переміщення з ліжка на стілець.

  • Незміщена шийка: канюльовані ґвинти або система фіксації шийки стегнової кістки у молодших/фізично активних; у крихкого пацієнта старшого віку можлива артропластика.
  • Зміщена внутрішньокапсулярна у старших: геміартропластика або тотальна артропластика залежно від розумового стану, рухової самостійности й вертлюжної западини.
  • Вертлюговий перелом: динамічний кульшовий ґвинт для стабільних переломів; проксимальний стегновий інтрамедулярний стрижень із головково‑шийковим ґвинтом — для нестабільних, зі зворотною косістю лінії перелому або підвертлюговим поширенням.
  • Молодий із шийкою: невідкладна репозиція, стабільна фіксація, початково обмежене навантаження.

Реабілітація

  • 1-й день: сидіння, дихальні вправи, рухи стопою як помпа, ізометрія чотириголового м’яза стегна та сідничних м’язів, переміщення з ліжка на стілець. У пацієнтів старшого віку після артропластики/стабільної фіксації — навантаження за переносимістю, якщо конструкція дозволяє.
  • 2–6 тижнів: якість ходи, увімкнення відвідних м’язів, не допустити кульгавости Тренделенбурга; у молодого після фіксації шийки часто дотикове/часткове навантаження до 6-тижневого перегляду.
  • 6–12 тижнів: перехід до палиці й далі без опори, якщо біль, хода і знімки дозволяють; сходинки, вставання зі стільця, рівновага.
  • 3–6 місяців: витривалість, сходи, нерівна поверхня, легка праця. Контроль аваскулярного некрозу й псевдоартрозу.

6. Діяфіз і дистальний відділ стегнової кістки

Історичне клінічне фото незрощеного вогнепального перелому проксимального відділу стегнової кістки
Зображення з відкритого джерела. Історичне клінічне фото незрощеного вогнепального перелому проксимального відділу стегнової кістки. Воно добре показує біольоґічну проблему сповільненого зрощення та псевдоартрозу.
Джерело: Wbell-broken-femur.jpg, William Bell / Smithsonian American Art Museum, ліцензія: позначка суспільного надбання.
  • Діяфіз стегнової: стандарт — блокований інтрамедулярний стрижень. Хірурґія контролю ушкоджень: тимчасова витяг або зовнішній фіксатор.
  • Дистальний відділ: блокована місткова пластина, ретроґрадний інтрамедулярний стрижень або комбінована конструкція «стрижень + пластина» — залежно від суглобового поширення, якости кістки та стану довкола ендопротеза.
  • Обмежені ресурси: витяг може бути мостом, але тривалий ліжковий режим має високу ціну.

Реабілітація

  • 0–2 тижні: рухи коліна з 1-го дня, якщо стабільно; рухомість надколінка, увімкнення чотириголового м’яза стегна, піднімання прямої ноги без затримки розгинання. Навантаження залежить від конструкції: блокований стрижень часто дозволяє за переносимістю; місткова пластина — зазвичай часткове/дотикове.
  • 2–6 тижнів: мета згинання коліна 90° до 2–4 тижня; милиці/ходунок, сила кульшового суглоба й коліна.
  • 6–12 тижнів: прогресія навантаження при задовільному мозолі та осі.
  • 12–24 тижні: підготовка до праці; біг/контактний спорт тільки після зрощення й симетрії сили.

7. Коліно, надколінок і плато великогомілкової кістки

Малопомітний перелом плато великогомілкової кістки на прямій рентґеноґрамі коліна
Зображення з відкритого джерела. Малопомітний перелом плато великогомілкової кістки на прямій рентґеноґрамі коліна. Вдавлення, розширення й вісь потребують КТ‑пляну перед рішенням про фіксацію та навантаження.
Джерело: TibPlatFracPlainMark.png, James Heilman, MD, ліцензія: CC BY-SA 4.0.
  • Перелом надколінка: консервативно, якщо розгинальний механізм цілий і зміщення мінімальне; операція при зміщенні суглоба або розриві розгинального механізму.
  • Плато великогомілкової: операція при вдавленні/розширенні/варусно‑вальґусної нестабільності, розщеплення з вдавленням суглобової поверхні, двокондилярних травмах або компартмент‑синдромі. КТ визначає фіксацію.
  • Багатозв’язкова травма коліна: спершу оцінити судини; реконструкції етапно після кісткової стабільности та відновлення м’яких тканин.

Реабілітація

  • Фіксація надколінка: брейс заблокований у розгинанні для ходи; раннє контрольоване згинання, якщо фіксація стабільна; без розгинання з опором до загоєння.
  • Плато: рання амплітуда коліна обов’язкова; зазвичай без навантаження або дотикове 6–10/12 тижнів залежно від фіксації й вдавлення; уникати варусного/вальґусного навантаження.
  • Цілі: повне розгинання рано, ≥90° згинання до 4–6 тижня, контроль чотириголового м’яза стегна, відсутність загострення випоту після вправ.

8. Діяфіз великогомілкової та малогомілкової кісток і відкрита травма гомілки

Відкритий роздроблений перелом діяфіза великогомілкової та малогомілкової кісток
Зображення з відкритого джерела. Відкритий роздроблений перелом діяфіза великогомілкової та малогомілкової кісток. Реабілітація тут невіддільна від м’якотканинного лікування, контролю інфекції, пильности щодо компартмент‑синдрому та поетапного навантаження.
Джерело: Tibial and fibular shaft fracture (open fracture).jpg, MustafaSalahalden, ліцензія: CC BY-SA 4.0.
  • Закритий діяфіз великогомілкової: інтрамедулярний стрижень для зміщених/нестабільних дорослих переломів; гіпс — лише для вибраних стабільних низькоенерґетичних типів із частим контролем.
  • Відкрита травма гомілки: хірурґічна обробка, антибіотики, стабільність скелета й раннє закриття/покриття м’яких тканин. Реабілітація йде за м’якими тканинами так само, як за кісткою.
  • Ізольований перелом малогомілкової кістки: лікувати надп’ятково‑гомілковий суглоб і синдесмоз, а не сам вигляд малогомілкової кістки на рентґеноґрамі.

Реабілітація

  • 0–2 тижні: підвищене положення, рухи стопою й пальцями як помпа, рухи коліна, догляд за спицями/стрижнями при зовнішньому фіксаторі; контроль компартментів і рани.
  • 2–6 тижнів: збереження тильного згинання, рухи підтаранного суглоба, чотириголовий м’яз стегна й литкові м’язи. Після стрижня часто навантаження за переносимістю з милицями, якщо вісь стабільна; пластина/гіпс — обережніше.
  • 6–12 тижнів: прогресія навантаження за рентґеноґрамами. Відкриті, роздроблені, інфіковані переломи та куріння — високий ризик сповільненого зрощення.
  • 3–9 місяців: витривалість ходи, сила литкових м’язів, відчуття положення суглоба; біг тільки після зрощення і безболісного поступового переходу до стрибків.

9. Переломи надп’ятково‑гомілкового суглоба та синдесмоз

Двокісточковий переломо‑вивих надп’ятково‑гомілкового суглоба
Зображення з відкритого джерела. Двокісточковий переломо‑вивих надп’ятково‑гомілкового суглоба. Стабільність синдесмозу та анатомічне відновлення суглобової «вилки» визначають безпечне раннє вставання, обсяг рухів і режим навантаження.
Джерело: Bimalleolar fracture legend.jpg, Steven Fruitsmaak / обрізав Doc James, ліцензія: CC BY-SA 3.0 / GFDL.
  • Консервативно: стабільний ізольований перелом кісточки з конґруентною вилкою, без зміщення таранної кістки й із надійним контролем.
  • Оперативно: дво-/трикісточковий, зміщення таранної кістки, нестабільний перелом типу B або C за Вебером, синдесмозна нестабільність, задня кісточка зі впливом на стабільність/конґруентність, відкритий перелом.
  • Синдесмоз: документуйте тип фіксації. Ґвинт і нитково‑ґудзиковий імплянт мають різну політику навантаження та видалення.

Реабілітація

  • 0–2 тижні: підвищення, контроль набряку, рух пальців, сила коліна/кульшового суглоба. Шина до безпечної рани.
  • 2–6 тижнів: ортез‑чобіток або гіпс; ранні активні рухи, коли м’які тканини дозволяють; без навантаження або часткове навантаження за фіксацією та кісткою.
  • 6–10 тижнів: прогресивне навантаження в ортезі‑чобітку, якщо знімки стабільні; відмова від ортеза‑чобітка за ходою й болем.
  • 10–16 тижнів: литкові м’язи, відчуття положення суглоба, спуск сходами, нерівна поверхня; спорт після стрибкових і силових критеріїв.

10. Таранна й п’яткова кістки, ушкодження Лісфранка та передній відділ стопи

Рентґеноґрама перелому п’яткової кістки
Зображення з відкритого джерела. Рентґеноґрама перелому п’яткової кістки. Переломи п’яткової кістки потребують контролю набряку, рухів підтаранного суглоба, коли це безпечно, і відтермінованого осьового навантаження, доки задня фасетка й горб п’яткової кістки стабільні.
Джерело: Calcaneus Fracture.jpg. Hellerhoff. CC BY-SA 4.0. Через Вікісховище.
Розбіжний переломо‑вивих Лісфранка у стопі Шарко
Зображення з відкритого джерела. Розбіжний переломо‑вивих Лісфранка у стопі Шарко. Нестабільність середнього відділу стопи треба впізнати рано; пропущені ушкодження Лісфранка руйнують медіяльну опорну колону й ходу.
Джерело: Charcot arthropathy X-ray.jpg, J. Terrence Jose Jerome, ліцензія: CC BY / стаття відкритого доступу.
Зони проксимальних переломів п’ятої плеснової кістки
Зображення з відкритого джерела. Зони проксимальних переломів п’ятої плеснової кістки. Відривний перелом, перелом Джонса та проксимальний діяфізарний перелом від перевантаження мають різний ризик незрощення і різні обмеження навантаження.
Джерело: Proximal fractures of 5th metatarsal.jpg. Mikael Häggström, M.D. CC BY-SA 4.0. Через Вікісховище.
  • Перелом таранної кістки: високий ризик аваскулярного некрозу; КТ для зміщення; тривале розвантаження до ознак загоєння/реваскуляризації.
  • Перелом п’яткової кістки: операція у вибраних зміщених внутрішньосуглобових переломах після появи «ознаки зморшки»; ранні рухи підтаранного суглоба, але осьове навантаження 8–12+ тижнів.
  • Ушкодження Лісфранка: навантажувальні знімки/КТ при підозрі; нестабільні ушкодження потребують фіксації або артродезу. Пропущені руйнують медіяльну опорну колону й дають хронічний біль.
  • П’ята плеснова кістка: відрив горбистости часто захищене навантаження; перелом Джонса й проксимальний діяфізарний перелом від перевантаження — суворіше розвантаження або фіксація в спортсменів/групи ризику.

11. Повернення до активности

АктивністьНайраніший типовий термінКритерії
Переміщення з ліжка / стояння1-й день після стабільної операції кульшового суглоба/стегнаСтабільна гемодинаміка, контроль болю, безпечна опора.
Офісна праця1–3 тижніМожливе підвищене положення ноги, без седативних опіоїдів, безпечний транспорт.
Водіння6–12+ тижнівБез ортеза‑чобітка або гіпсу, без опіоїдів, відновлена екстрена реакція гальмування; для правої ноги термін зазвичай довший.
Легка фізична праця8–12 тижнівСтабільна тенденція зрощення, контроль набряку, безпечна хода.
Тяжка праця4–9 місяцівЗрощення, сила ≥85–90%, сходи та носіння ваги виконуються безпечно.
Біг і контактний спорт4–12 місяцівЗрощення, немає загострення випоту або набряку, стрибок на одній нозі та сила ≥90%.

12. Адаптація до обмежених ресурсів

  • Засоби опори: навчити користуватися милицями або ходунком до виписки; якщо милиць немає — ходунок або палиці з чітким лімітом навантаження.
  • Домашня програма: одна сторінка: підвищення, рухи стопою як помпа, рухи коліна, ізометрія чотириголового м’яза стегна та сідничних м’язів, ліміт навантаження, рана/спиці, тривожні ознаки.
  • Візуалізація: справжні пряма й бічна з суглобом вище/нижче достатні для більшости контролів; КТ — для суглобового плянування й невизначеної осі.
  • Імплянти: інтрамедулярний стрижень системи «СІҐН», зовнішній фіксатор, витяг і гіпс досі корисні, але кожна конструкція має свої реабілітаційні обмеження.
  • Дистанційний огляд: фото рани, фото осі стоячи, відео ходи, тильне згинання стопи й згинання коліна; без ідентифікаторів.

13. Польовий реабілітаційний модуль за посібниками МКЧХ, Фонду АО та «Людство й інклюзія»

Цей блок перетворює матеріяли з посібників для конфліктів і катастроф на практичний палатний алгоритм для нижньої кінцівки: що написати, навчити, перевірити й коли терміново передати хірурґові.

Реабілітаційне призначення хірурґа — записати до першого заняття
  • Діагноз і стабільність: зона за класифікацією АО/ОТА, відкритий чи закритий перелом, судинна/нервова/м’якотканинна травма, фіксація остаточна чи тимчасова.
  • Режим навантаження: без навантаження, торкання стопою, часткове в кг або відсотках, за переносимістю або повне; вказати дату чи рентґеноґрафічний критерій переходу.
  • Обмеження рухів: обмеження кульшового суглоба, кут колінного ортеза, профілактика еквінусної деформації стопи, захист синдесмозу, обмеження піднадп’яткового суглоба, сухожилок, клапоть або шкірний трансплянтат.
  • Рана й фіксація: наступна хірурґічна обробка, плян закриття, клаптя або трансплянтата, догляд за стержнями, вікно в гіпсі, частота перев’язок, дата перегляду антибіотиків.
  • Рухова самостійність перед випискою: повороти в ліжку, вставання, переміщення до туалету, відстань ходи, сходи або пандус, навчання родини чи особи, що доглядає.
МодульПрактична користь із посібниківЯк вбудувати в протокол нижньої кінцівки
Нагляд за тривожними ознакамиКраш‑синдром/рабдоміоліз, гострий компартмент‑синдром, тромбоз глибоких вен або тромбоемболія легеневої артерії, інфекція та нервово‑судинне погіршення мають активно перевірятися під час ранньої реабілітації.Перед вставанням пацієнта з ліжка щодня: динаміка болю, пасивне розтягнення пальців, напруження компартментів, пульс/капілярне наповнення, чутливість і рухи, колір і кількість сечі після розчавлення, набряк гомілки або задишка.
Зовнішня фіксаціяТимчасовий фіксатор може стати остаточним. Складати й вести його треба так, ніби він залишиться надовго. Інфекція в ділянці стержня розхитує фіксацію.Документувати стабільність рами й режим навантаження. Навчити догляду за стержнями, мобілізації шкіри довкола них, безпечного одягання та поводження з постіллю й ознак термінового повернення.
Гіпс і витягУ суворих умовах гіпс із вікном і витяг — не поразка, а допустимий інструмент контролю ушкоджень, коли немає операційної, імплянтів або безпечного переведення.Профілактика шкоди від ліжка: пролежні, скутість коліна, еквінусна деформація стопи, пневмонія, тромбоз глибоких вен, закреп, втрата самостійности.
Відкритий переломКонтаміновані рани конфлікту/катастроф не закривати первинно; антибіотик, правець, шина, хірурґічна обробка, стабілізація й етапний м’якотканинний плян.Реабілітація починається з пляну, безпечного для рани: підвищення, рухи неіммобілізованих суглобів, захист рами, клаптя або трансплянтата й уникнення навантаження, що шкодить покриттю.
Ампутаційний шляхНе обіцяти протез. З першого дня — догляд кукси, контроль болю, профілактика контрактур, переміщення, сила, рівновага і навчання сім’ї.Окрема гілка для ампутації нижче коліна та ампутації вище коліна: розгинання кульшового суглоба/коліна, лежання на животі коли безпечно, компресія після готовности рани, зменшення чутливости кукси, навички користування візком і піднімання з підлоги.
Щоденний обов’язковий список перевірок ранньої реабілітації нижньої кінцівки
  • Краш/рабдоміоліз: розчавлення, масивний набряк, темна сеча, сплутаність, гарячка, аритмія чи нирковий ризик → зупинити вправи й викликати медичну команду для інфузій і спостереження за нирками.
  • Компартмент‑синдром: непропорційний біль, біль при пасивному розтягненні пальців, напружені компартменти, парестезія чи моторна зміна → зняти стискання, кінцівку на рівень серця, негайно хірурґ.
  • Порушення кровопостачання: холодна стопа, повільне капілярне наповнення, відсутній/асиметричний пульс, наростання болю після репозиції/гіпсу/рами → термінова переоцінка.
  • Інфекція: глибокий наростаючий біль, гарячка, поширення почервоніння, гній, розхитування стержня чи розходження рани → посів/хірурґічна обробка; не «розробляти» інфіковану фіксацію.
  • тромбоз глибоких вен або тромбоемболія легеневої артерії: набряк гомілки, раптова задишка, біль у грудях, тахікардія чи непритомність → зупинити раннє вставання та ходьбу й передати на вищий рівень допомоги.
Зовнішній фіксатор / догляд за стержнямиПрактична інструкція
Перші 48 годМожна накласти всмоктувальну пов’язку. Вона має бути чиста, негерметична, не заважати дренуванню.
Після 48 годПорядок залежить від води й сестринського ресурсу. Очищати кірочки; висушувати шкіру довкола стержнів. Не застосовувати мазі, гелі й герметичні пов’язки, які затримують виділення.
Шкіра довкола стержнівМ’яко мобілізувати шкіру довкола стержнів, щоб запобігти її натягуванню та приростанню до стержня. Уникати натягу від простирадла, одягу, ковдри.
Пил/сільська місцевістьЯкщо чиста вода обмежена, легкі марлеві валики можуть зменшити потрапляння пилу, але не мають ставати мокрими герметичними пробками.
Коли терміново переглядатиРання поверхнева інфекція може відповісти на короткий курс антибіотика; стійке запалення, розхитування, глибокий біль або незрощення потребують внутрішньовенних антибіотиків, хірурґічної обробки, заміни стержня чи перемонтажу рами.
Витяг і тривале ліжкове лікування — обов’язки реабілітації
  • Коли застосовувати: тимчасовий витяг стегна для переведення, переломи стегна у дітей за показами або довгі кістки в дорослих, коли безпечнішої фіксації немає.
  • Не нашкодити: розвантаження тиску кожні 2 години, дихальні вправи, гідратація, профілактика закрепу, профілактика тромбозу глибоких вен, рухи стопою як помпа, ізометрія чотириголового м’яза стегна та сідничних м’язів, рухи неушкоджених суглобів.
  • Не застосовувати витяг через нестабільний суглоб. Щодня документувати положення стержня, нервово‑судинний статус і стан шкіри.
  • Запис для переведення: вага витягу, тип/місце стержня, шкіра, нервово‑судинний статус, знеболення, протизгортальна профілактика і наступний хірурґічний плян.
Ампутаційна гілка — коли збереження кінцівки небезпечне або неможливий
  • Дні 0–7: контроль болю, захист рани/клаптя, підвищення без формування контрактури кульшового суглоба/коліна, дихальні вправи, рухи в ліжку, рівновага сидячи, переміщення, психологічна перша допомога.
  • Профілактика контрактур: Ампутація нижче коліна — не класти подушку під коліно, тримати розгинання. Ампутація вище коліна — уникати постійного згинання/відведення/зовнішньої ротації кульшового суглоба; лежання на животі, коли дозволяє рана й стан.
  • Кукса: формування/компресія лише після готовности рани; щоденний огляд шкіри; м’яка зменшення чутливости кукси, коли безпечно.
  • Функція: навички користування візком, обережне підстрибування тільки за показами, сила обох кінцівок і тулуба, піднімання з підлоги на стілець, плян користування туалетом і купання.
  • Пояснення пацієнтові: не обіцяти протез; придатність до протезування залежить від загоєння, супутніх хвороб, форми кукси, розумового стану, сили, місцевих служб і фінансування.

14. Джерела

  1. AO Surgery Reference (AO Foundation, Давос, Швейцарія). Настанови «діагноз → лікування → реабілітація» для переломів у дорослих, зокрема режими навантаження та контролю, застосовані в цьому протоколі. surgeryreference.aofoundation.org.
  2. Meinberg EG, Agel J, Roberts CS, Karam MD, Kellam JF. Fracture and Dislocation Classification Compendium—2018. J Orthop Trauma. 2018;32(Suppl 1):S1–S170. doi:10.1097/BOT.0000000000001063. PubMed.
  3. British Orthopaedic Association Trauma Committee (BOA / BAPRAS). BOAST — Open Fracture Management. Injury. 2020;51(2):174–177. doi:10.1016/j.injury.2019.12.034. PubMed.
  4. Додаткові докази щодо навантаження (відкритий доступ): практика проти настанови AO при переломах плато великогомілкової кістки (PMC5511292); відтерміноване навантаження та порушене зрощення при переломах діяфіза великогомілкової кістки (PMC6132919).
  5. Міжнародний комітет Червоного Хреста та AO Foundation (за участі ВООЗ). Лікування травм кінцівок під час катастроф і конфліктів. Женева: МКЧХ; 2016. Польові принципи: тріаж, гіпс/витяг, відкриті переломи, зовнішня фіксація, компартмент- і краш-синдром, ампутації. МКЧХ · ВООЗ EMT (PDF).
  6. Humanity & Inclusion (Handicap International). Рання реабілітація в умовах конфліктів і катастроф. 2020. Оцінка переломів, червоні прапорці, зовнішні фіксатори, засоби пересування, планування виписки та ампутаційна реабілітація. Клінічний посібник HI (PDF).
  7. Rüedi TP, Buckley RE, Moran CG, ред. AO Principles of Fracture Management. 3-тє вид. Штутгарт–Нью-Йорк: Thieme.
  8. Tornetta P, Ricci WM, Court-Brown CM, McQueen MM, McKee MD, ред. Rockwood and Green’s Fractures in Adults. 9-те вид. Філадельфія: Wolters Kluwer; 2019.